дружній


дружній
(про ставлення, відносини тощо), братерський, братній, приятельський, приязний, товариський, лагідний, дружелюбний, злагідний; мирний, добросусідський (між сусідами, країнами)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • дружній — я, є. Прикм. до друг 1). || Заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір ї, доброзичливості. || Який виражає, прихильність, довір я, дружелюбність …   Український тлумачний словник

  • дружній — [дру/жн ій] м. (на) н ому/ н ім; ж. н а; с. н еи; мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • дружній — прикметник приязний …   Орфографічний словник української мови

  • дружність — I ності, ж., книжн. Абстр. ім. до дружний. II ності, ж. Абстр. ім. до дружній …   Український тлумачний словник

  • дружність — 1 іменник жіночого роду від: дружний дружність 2 іменник жіночого роду від: дружній …   Орфографічний словник української мови

  • добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… …   Український тлумачний словник

  • мирний — I мирн ий а/, е/, діал. Який мирить. || у знач. ім. мирна/, но/ї, ж., діал. Домовленість про припинення ворожнечі. II м ирний а, е. 1) Прикм. до мир I 2). || Який відбувається в умовах миру, не порушується війною. || Який діє або використовується …   Український тлумачний словник

  • нога — и/, ж. 1) Одна з двох нижніх кінцівок людини. || Одна з кінцівок деяких тварин і птахів. •• Зво/дитися на но/ги а) підростати, ставати дорослим, самостійним; б) одужувати, поправлятися після хвороби; в) (перен.) розвиваючись, досягати певного… …   Український тлумачний словник

  • свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… …   Український тлумачний словник

  • мирний — I 1) (який відзначається згодою, відсутністю ворожнечі, війни, сварки); невоєнний (який характеризується відсутністю війни) 2) (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), миролюбний; сумирний (сповнений покори, незлобивости); полюбовний (який… …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.